Перше, що спадає на думку, коли мова  йде про профілактику у тварин, це вакцинація.

Вакцинація (щеплення) – це введення антигенного матеріалу з метою виробити імунітет до інфекційної хвороби, який запобігає зараженню або ослабляє його негативні наслідки.

Майже усім власникам домашніх тварин відомо, що їм необхідні щеплення. Але ми часто навіть не замислюємося, чому це необхідно, якими є умови для проведення щеплення, коли та якої саме вакцини потребує наш улюбленець. Давайте спробуємо знайти відповіді на ці запитання.

Чому тварині необхідна вакцинація?

Так само, як і у людей, у тварин існує поняття колективного імунітету. Це означає, що більшість, яка має поствакцинальний імунітет, запобігає поширенню інфекційних захворювань серед їхньої популяції та захищає тим самим меншість,  що цього імунітету не має. Отже, розповсюдження багатьох інфекційних захворювань можна мінімізувати за допомогою регулярного щеплення. Більшість цих інфекцій є видоспецифічними – вони можуть уражати  тварин лише одного виду та не становлять загрозу для людини. Хоча смертність від деяких з цих хвороб, наприклад, при парвовірусному ентериті у цуценят, може сягати 80%, а при вірусній геморагічній хворобі кролів – 100% . Але існує набагато небезпечніша невиліковна хвороба – СКАЗ. Ліків від цієї хвороби не існує ані у людей, ані у тварин і, нажаль, вона завжди закінчується летально. На законодавчому рівні в Україні «Інструкцією щодо заходів боротьби проти сказу» від 19.01.1994 усі власники зобов’язуються щорічно проводити щеплення своїх тварин проти сказу. Також необхідно пам’ятати, що кожна ветеринарна клініка має право відмовитися від прийому і надання допомоги тварині, що не вакцинована проти сказу.

Також ваш улюбленець може стати компаньйоном у подорожі закордон чи навіть територією України лише за наявності профілактичного щеплення та відповідних завірених компетентною установою документів, що це засвідчують. Такою установою є Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи  або приватна ветеринарна клініка у окремих випадках.

Якими вакцинами проводиться щеплення та проти яких хвороб?

На сьогодні існує  велике розмаїття вакцин для домашніх тварин. Усі вони мають сертифікати якості та пройшли випробування на ефективність. Але ж чому тоді так часто говорять про випадки, коли вакцина «пробиває», тобто навіть при проведенні вакцинації тварина все одно захворіває. Це пов’язано не лише з якістю вакцин, але й зі схемою самої вакцинації. У нашій клініці  ми використовуємо вакцини, якість яких перевірена часом, досвідом та підтверджена науковими дослідженнями.

Для  кожного виду домашніх тварин виділено список найнебезпечніших інфекційних захворювань та створено вакцини, що дозволяють їх уникнути:

• Собаки: чума м’ясоїдних , парвовірусний ентерит, аденовірусний гепатит, аденовіроз, лептоспіроз та сказ;
• Коти: герпесвірусний ринотрахеїт, каліцивіроз, пан лейкопенія та ін.;
• Кролі: вірусна геморагічна хвороба, міксоматоз;
• Тхори: чума м’ясоїдних, сказ та ін..

 

Які умови проведення вакцинації?

Вакцинація має здійснюватися лише ветеринарним спеціалістом, адже існує перелік особливих вимог щодо зберігання, транспортування, використання вакцин та самої техніки проведення щеплення, яких майже неможливо дотримуватися не маючи спеціального обладнання та необхідних знань.

Незалежно від виду, породи, віку, статі та ваги тварини, вакцинація проводиться однією дозою вакцини, визначеною виробником.

Сучасні дослідження довели відсутність зв’язку між необхідністю дегельмінтизації та вакцинацією. Тобто тварину можна щеплювати незалежно від того, чи було застосовано антигельмінті препарати нещодавно, чи планується їх використання найближчим часом. Також планова вакцинація сумісна з профілактичною дегельмінтизацєю. Звісно, це не применшує важливість дегельмінтизації, адже наявність великої кількості гельмінтів у цуценяти чи кошеняти може становити неабияку загрозу для його життя. Детальніше про дегельмінтизацію тут.

Щеплення проводяться лише клінічно здоровим тваринам.

Хронічні захворювання у стадії ремісії не є протипоказанням для вакцинації.

Коли необхідно вакцинувати тварину?

На базі нашої клініки ми проводимо вакцинацію згідно найсучаснішого протоколу Міжнародної ветеринарної асоціації дрібних тварин (WSAWA) 2015 року. Детальніше тут. 

Якщо ваш новий домашній улюбленець потрапив до вас у дитячому віці, або ваша тварина дала потомство, то за останніми даними досліджень вакцинацію необхідно  розпочинати з 6-8 тижневого віку.

У випадку, коли ваш вихованець потрапляє до вас у віці старше 16 тижнів або в дорослому віці, а історія його щеплень не відома, то вакцинація здійснюється одноразово з ревакцинацією через 6 або 12 місяців.

Стандартні ревакцинаціі після базового курсу проводяться 1 раз на рік.

Чи варто боятися небажаних реакцій після введення вакцин?

Так, після щеплення у тварин іноді прослідковуються побічні ефекти. Це зумовлено тим, що вакцина є біологічним препаратом, до складу якого входять цілі збудники захворювань або їхні частини, які здатні викликати реакції зі сторони імунної системи. Насправді, небажані реакції на введення вакцини не є особливо поширеними (у 0.5% вакцинованих тварин), зазвичай мають досить легкий перебіг та зникають самостійно за 1-2 дні.

До найпоширеніших реакцій відносять: в’ялість, незначне підвищення температури, збудливість,  напруженість та відмова від корму. Усі ці реакції не потребують медикаментозного лікування та минають самостійно.

Якщо у вашого домашнього улюбленця виникла небажана реакція на вакцину, то ви завжди можете зателефонувати до нас у клініку для отримання консультації або привести тварину для огляду та призначення лікування, аби прискорити покращення самопочуття вашого чотирилапого друга.

* — в схему обязательных прививок не входит, делается на усмотрение заводчика (владельца)

При неблагоприятной обстановке в питомнике или ранней транспортировке

** — некоторые производители обеспечивают 3-х летнюю защиту, такие препараты достаточно вводить раз в 3 года.

Условные обозначения:

• Puppy DP — вакцина для самых маленьких;
• D — чума плотоядных;
• H — гепатит;
• P — парвовирусный энтерит;
• / — или;
• Pi — парагрипп;
• Lepto, L4 — лептоспироз;
• Rabies — бешенство;
• KC — трахеобронхит.

График прививок собакам по возрасту допускает вакцинацию от парагриппа (Pi) на усмотрение владельца. Чаще всего заболевание регистрируется в местах с большим скоплением животных, например, в питомниках.

Аналогичную схему и наименование вакцин (как для собак) используют для вакцинации домашних хорьков.

График прививок кошек  по возрасту

• 8-9 недель первая вакцина;
• 12 недель ревакцинация+бешенство;
• Через 12 месяцев  и далее ежегодно ревакцинация+бешенство.
• Возможна дополнительная вакцинация от хламидийной инфекции кошек.

График прививок кроликов по возрасту

• 45 дней первично;
• Через 2-3 месяца ревакцинация;
• Через каждые 6 месяцев ревакцинация.

Наши специалисты помогут Вам составить индивидуальный график вакцинации, соответствующий виду и возрасту вашего питомца, подобрать вакцину и правильно подготовить животное к вакцинации, все это максимально снизит возможность «прорыва иммунитета».  Также, при необходимости, для Вас будет сделан ветеринарный паспорт.

Стоимость  услуг  ↓

Информация по данному разделу скоро появится =)

Живучи разом з нашими домашніми улюбленцями, ми навіть не здогадуємося, скільки дрібних і не завжди помітних істот можуть стати нашими «сусідами». Деякі з них, такі як москіти та мошки,  найчастіше підстерігають собаку чи кішку на природі, у той час як блохи, волосоїди, воші та кліщі живуть і нападають на тварин навіть у великих містах.

Ваш пухнастий друг може заразитися паразитуючими на шкірі комахами (блохами,  вошами, волосоїдами та кліщами)  під час звичайної прогулянки містом, на природі або  ж на дачі. Навіть якщо тварина не виходить на вулицю, це не означає, що вона не знаходиться у групі ризику паразитарних захворювань. Такі кровосисні комахи, як блохи та кліщі самі залюбки приходять до нас додому з вулиці чи під’їзду, або потрапляють до нашої оселі на взутті та одязі. Більше того, блохи зовсім не проти оселятися у наших домівках, роками жити поряд з нами, розмножуватися та давати потомство.

Однією з головних небезпек комах-паразитів є здатність переносити хвороби, що становлять загрозу для життя котів та собак. Кліщі є переносниками  бабезіозу, борреліозу, гепатозоонозу та ерліхіозу. Блохи, у свою чергу, переносять гельмінтів-ціп’яків діпілідій та такі небезпечні інфекції, як чума, сибірка, туляремія та ін..

Важливо пам’ятати, що майже усі ці паразити аж ніяк не є проблемою лише теплої пори року. Блохи,  волосоїди та воші зимують у підвалах, під’їздах, та інших приміщеннях, де взимку температура не опускається до відчутних мінусових показників. Кліщі можуть ставати активними і взимку, якщо температура підіймається дещо вище нуля або сонце нагріває те місце, де кліщі зимують. Усі ці факти свідчать про те, що обробки проти ектопаразитів необхідно здійснювати протягом усього року.

Але з самими обробками також не усе просто. На жаль, жоден препарат не може гарантувати стовідсоткового захисту. Багато засобів вже застаріли і не мають належної ефективності, адже комахи звикли до них. Існують різні форми обробок, але усі вони мають свої нюанси у використанні,  невраховування яких може призвести до зменшення або повної відсутності очікуваного ефекту.

Нашийники, наприклад, мають щільно прилягати саме до шкіри тварини, щоб діюча речовина могла потрапити у шкірний покрив та рівномірно розподілитися по ньому. Це означає, що такий вид захисту не буде ефективним для тварин густою шерстю. Тривалість дії спреїв важко прогнозувати, адже вона залежить від діючої речовини та зовнішніх факторів, таких як сонячне світло, вологість, дощі. Також, щоб спреї мали ефективність, їх необхідно наносити на усе тіло тварини, а не на окремі ділянки, наприклад лапи чи живіт. Краплі на холку або spot-on часто показують значне зниження ефективності у останній тиждень своєї дії, тому, зазвичай, обробки необхідно проводити частіше, ніж вказує виробник, що, до речі, не є шкідливим чи небезпечним. Також існує розповсюджений міф, що таблетки від бліх та кліщів можуть «посадити» печінку або нирки. Багатьма дослідженнями доведено, що діючі речовини у цих препаратах не здатні впливати на організм тварини, адже можуть брати участь лише у обміні речовин комах. Часто, вважаючи ці препарати небезпечною «хімією», ми хочемо мінімізувати їх негативний вплив і обираємо  «натуральні» препарати на рослинній основі. Але тут є два досить суттєвих моменти: науковими дослідженнями та практикою доведено, що ці препарати не є проявляють очікуваної ефективності та самі часто можуть викликати небажані реакції зі сторони шкіри та всього організму. Усі ці нюанси є досить важливими при виборі засобу, способу та періодичності обробок.

Саме тому команда Vet.UA завжди готова надати вам детальну консультацію щодо обробок вашого домашнього улюбленця, допомогти із проведенням профілактичних заходів та запропонувати широкий асортимент сучасних та ефективних товарів,  необхідних для цього. Усі вони представлені у зоомагазині на базі клініки.

 

Ветеринарний лікар-дерматолог Едуард Котляров

Информация по данному разделу скоро появится =)

Информация по данному разделу скоро появится =)

Информация по данному разделу скоро появится =)

Информация по данному разделу скоро появится =)

Информация по данному разделу скоро появится =)

Информация по данному разделу скоро появится =)